Косубстрати для виробництва біогазу

Стабільні косубстрати — це додаткові види сировини, які не замінюють базовий субстрат, а підсилюють і стабілізують виробництво біогазу. До таких косубстратів належать солома, жом, післяспиртова барда, рослинні рештки, жировмісні відходи та інша органічна побічна продукція агро- й харчової промисловості.

Солома має високий вміст структурного вуглецю і використовується для корекції співвідношення C:N у реакторі. Жом та барда, навпаки, є легкодоступними органічними субстратами, які швидко включаються в процес зброджування. Саме поєднання різних типів сировини дає змогу отримати стабільний біогаз, знизити ризики інгібування та підвищити загальний вихід енергії.

Для підготовки лігноцелюлозних косубстратів (зокрема соломи) застосовується паровий вибух — технологія, запозичена з целюлозно-паперової промисловості. Вона підвищує доступність органіки для бактерій і робить використання соломи доцільним саме як доповнення, а не основу процесу.

Косубстрати додаються до основної сировини (гній, послід, барда, жом) для балансування сухих речовин і стабілізації ферментації.

Найпоширеніші косубстрати для біогазових установок:

• Жом цукрового буряка: легко зброджується, вихід біогазу — 110–130 м³/т сирої маси.
• Післяспиртова барда: рідка, з високим вмістом органіки, вихід біогазу — 55–65 м³/т.
• Силос кукурудзи: може використовуватися як косубстрат для виробництва електроенергію на біомтенаових заводах, є стабільним косубстратом в плані виходу біогазу, типовий вихід — 180–200 м³/т.
• Солома (після підготовки): застосовується для підвищення вмісту органіки в рідких субстратах, та врівноваження C:N, орієнтовний вихід — 250–350 м³/т сухої речовини.