Біогазові станції на свинофермах

Найвищий вихід біогазу забезпечує гній свиней із підстилкою, оскільки він має більший вміст органічної речовини. Саме така сировина дає максимальний енергетичний потенціал і стабільні умови для роботи метаногенних бактерій.
 Самосплавні системи з гноївкою також можуть ефективно використовуватися, однак за інших рівних умов саме гній із підстилкою дозволяє отримати більший вихід біогазу та кращу економіку проєкту.

Так, можливо. Але біогазові установки в Україні, які працюють із гідрозмивом (1:10), вимагають значно більших реакторів через надмірне розбавлення сировини. Це впливає на економіку проєкту — капітальні витрати зростають, а виробництво біогазу знижується. У таких випадках ми рекомендуємо додавати іншу сировину для біогазу — наприклад, кукурудзяний силос або жом — для підвищення виходу біогазу.

Строк окупності залежить від конфігурації системи, типу утримання тварин і обсягів гною. У середньому біогазова установка на великій фермі окупається за 5–7 років. Якщо є можливість продавати електроенергію за зеленим тарифом для біогазу, окупність може бути ще швидшою. Біогазові установки в Україні часто фінансуються за підтримки ЄБРР або приватних інвесторів.

За умов холодного утримання та глибокої підстилки гній свиней не втрачає свій потенціал через тип сировини, а через тривале зберігання без переробки. Коли гній накопичується місяцями, частина метаногенного потенціалу втрачається ще до потрапляння в біогазову установку.
Водночас сам по собі гній із підстилкою має вищий вихід біогазу, ніж рідка гноївка із самосплавних систем, навіть якщо підстилку змінюють раз на місяць. Тому ключовим фактором є не тип утримання, а організація своєчасного збору та подачі сировини на переробку.
Для таких ферм можливі два ефективні рішення: участь у кластерному біогазовому проєкті з централізованою переробкою гною або модернізація системи утримання тварин із паралельним впровадженням енергоефективних рішень.

Це рекомендовано для підвищення продуктивності. Виробництво біогазу може бути ефективнішим, якщо до гною додавати енергетичні культури (силос, зерно), відходи харчової промисловості або жом. Таке поєднання збільшує вихід біогазу на 30–50% та оптимізує використання об’єму ферментера.

У середньому вихід біогазу з гною свиней становить 20–30 м³ з 1 тонни, якщо використовується самосплавна система без надлишкової води. У разі гідрозмиву — вихід падає до 10–15 м³/т, що значно ускладнює економіку проєкту. Ми виконуємо детальні розрахунки перед запуском кожної біогазової установки.

Так, за умови, що біогаз буде очищено до якості біометану згідно з європейськими вимогами. Ми реалізуємо установки для виробництва біометану з гною, які відповідають нормам сертифікації RED II. Це дозволяє фермам експортувати біометан до ЄС, зокрема через систему сертифікатів сталості.

Так, ми маємо досвід реалізації біогазових проєктів в Україні за підтримки міжнародних структур, включно з ЄБРР, NEFCO та іншими кліматичними фондами. Біогазові установки в агросекторі — пріоритетний напрямок для фінансування. Ми допомагаємо оформити всю документацію, виконати техніко-економічне обґрунтування, погодити умови фінансування.