Біогазова станція — це не лише альтернативне джерело енергії, а й повноцінний інструмент для зниження витрат, підвищення енергобезпеки, енергоефективності та вирішення проблем із аграрними відходами. Сьогодні запуск таких станцій в Україні — це тренд, який має як стратегічну, так і економічну перспективи. Водночас перед підприємцем чи агровиробником постає запитання: із чого почати?
Запуск біогазової станції — це складний процес, де на перший план виходить не технологія, а дозвільна частина. Без правильно оформлених документів ні проєктування, ні будівництво неможливі. У цій статті команда Pro-Energy систематизувала весь шлях — від підготовки проєкту до отримання необхідних дозволів. Тут подано покроковий чекліст, актуальний на 2025 рік, із поясненням термінів, вимог та нюансів.
Чому дозволи — це не формальність?
Понад 60% затримок у запуску енергетичних проєктів пов’язані не з технічними або фінансовими проблемами, а з бюрократичними процедурами. Це стосується виробництва біогазу з аграрної сировини й того, що понад 90% проєктів обов’язково проходять екологічну експертизу — оцінку впливу на довкілля, погодження з громадськістю та перевірку відповідності численним екологічним та технічним нормам.
Для прикладу: навіть якщо ви вже закупили обладнання, змонтували його й готові до роботи, але не маєте інтегрованого довкільного дозволу, здійснювати експлуатацію буде заборонено.
Які документи потрібні і як їх зібрати?
Запуск біогазової станції — це не лише проєктування, обладнання та будівництво. Один із найбільш ресурсомістких етапів — підготовка повного пакету документів, який охоплює як технічні, так і правові, екологічні, містобудівні та інші аспекти щодо підключення. Важливо розуміти, які документи на біогазову установку готувати, у якій послідовності і що з чим можна робити паралельно.
Перший крок — вибір земельної ділянки, яка відповідає технічним вимогам та планам забудови. У разі необхідності наступним етапом є зміна цільового призначення землі. Це може відбуватися двома способами: через розробку детального плану території (ДПТ) або за допомогою вмотивованого висновку. В останньому випадку документ може замінити містобудівні умови та обмеження, однак такий підхід можливий лише за певних умов — наприклад, для об’єктів енергетики або релокованих підприємств.
Щоб розпочати будівництво, проєкт має пройти містобудівну та технічну перевірки. Першим кроком є отримання містобудівних умов та обмежень (МУО) — документа, який визначає допустимі параметри забудови на конкретній земельній ділянці: габарити об’єкта, щільність, висоту, зони безпеки біогазової станції, санітарні зони тощо. На рівні державного регулювання чинними залишаються кілька містобудівних інструментів залежно від типу території. У межах населених пунктів основою є генеральний план. Якщо він не передбачає розробку ДПТ, діють його положення. За межами — ключову роль відіграє комплексний план просторового розвитку громади, який у деяких випадках замінює функції ДПТ. Якщо його немає, застосовуються схеми планування території району або області.
Раніше, якщо для ділянки в межах населених пунктів не було затверджено детальний план території (ДПТ), його потрібно було розробити до подачі на МУО. ДПТ діяв тривалий період часу й охоплював саме критичні для проєкту розрахунки: розрахунок площі біогазової станції, необхідну площу біогазової станції, розрахунок резервної площі, логістику, під’їзди для техніки та зони обслуговування. Після змін у законодавстві розробка ДПТ для таких проєктів не є обов’язковою.
Законом №4321-IX передбачено перехідний період до 2028 року, який дає змогу гнучко проходити містобудівну процедуру, навіть якщо документи не повністю відповідають новим вимогам. Це важливий інструмент для пришвидшення термінів отримання дозволів для біогазу в складних регіональних умовах.
Далі — проєктна документація та експертиза
Після містобудівного блоку формується технічна частина — проєктна документація, яка описує всі технологічні та інженерні рішення. Вона охоплює технологічну частину, допоміжні структури технічної зони біогазової станції, розміщення ферментаторів, площу для газгольдера, підключення до мереж та комунікацій, зонування та охоронну інфраструктуру. Проєктна документація може готуватися в стадіях «П» (проєкт), «Р» (робоча) або «РП» (робочий проєкт). Вибір залежить від складності проєкту та побажань замовника. Стадія «РП» дає можливість поєднати концепцію та детальні креслення, що зручно для швидкої реалізації.
Після розробки документи проходять експертизу — перевірку на відповідність будівельним, санітарним, протипожежним нормам. Для біогазових станцій, які належать до об’єктів класу наслідків СС2 й вище, експертиза є обов’язковою.
Паралельно — технічні умови та проєкт на підключення
Ще до будівництва необхідно отримати від операторів технічні умови на підключення до електричних і газових мереж. Наприклад, на електрику оператором системи розподілу буде обленерго. Якщо станція велика (понад 10 МВт), ще може бути потрібна участь НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі). Що стосується біометанових проєктів, то за ТУ потрібно звертатися до оператора ГРМ (газорозподільних мереж, тобто місцевий облгаз видає ТУ на приєднання до газорозподільної мережі середнього / низького тиску) або до оператора ГТС («Оператор газотранспортної системи України» — якщо біометан планують подавати безпосередньо в магістральні газопроводи високого тиску).
На підставі ТУ готують проєктну документацію на підключення окремою проєктною організацією. Ці окремі проєкти вміщують: конкретні рішення щодо траси мереж, схеми приєднання, розташування обладнання (трансформатор, ГРП тощо), кошторис і технічні розрахунки. Тому визначення необхідної потужності (електро- або газоспоживання / віддача) — критично важлива умова. Цей етап можна виконувати паралельно з технічним проєктом, але з обов’язковим урахуванням логіки всього інженерного комплексу.
Наступний крок — EIA біогаз Україна (ОВД)
Оцінка впливу на довкілля (ОВД, англ. EIA — Environmental Impact Assessment) — обов’язкова процедура для аналізу екологічних ризиків і сценаріїв. Вона проводиться після погодження містобудівної документації та проєкту, хоча можна виконувати ці роботи паралельно, якщо, наприклад, перед проєктуванням виконували ТЕО і значна частина інформації про процеси та відходи є в наявності. У звіті аналізується вплив на воду, повітря, ґрунт, викиди CO₂, шум, вібрації, безпека жителів, способи управління відходами та охорона біогазової станції.
Процедура супроводжується громадськими слуханнями та офіційною публікацією на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Без її завершення неможливо перейти до подальшого кроку — отримання дозволу на будівництво.
Дозвіл на виконання будівельних робіт
Після всіх перевірок і погоджень подається заявка до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) на отримання дозволу на будівництво для біогазу — офіційного дозволу на виконання будівельних робіт. Його отримання відкриває шлях до безпосереднього старту реалізації проєкту.
І тільки потім — інтегрований довкільний дозвіл (ІДД)
Інтегрований довкільний дозвіл (ІДД) — фінальний дозвіл, що дає право на експлуатацію та розширення об’єкта. Він потрібен для всіх біогазових станцій із 2025 року відповідно до Закону №3855-IX. Пакет документів для ІДД містить опис технології, розрахунки викидів, схеми основних об’єктів (реактори, газгольдери, технічна зона біогазової станції, зони безпеки, логістика, під’їзди для техніки, розрахунок площі біогазової станції), права на землю, результати ОВД, план охорони біогазової станції.
Якщо в процесі перевірки звіту за ІДД виникає необхідність доповнення матеріалами або виправлення помилок, то документи можна доопрацювати без запуску процедури з нуля — це дає гнучкість та пришвидшує терміни отримання дозволів біогаз.
📌 Порада: починайте підготовку документів на біогазову установку на етапі розробки бізнес-плану або ТЕО. Це дасть змогу врахувати обмеження, уникнути втрат часу та помилок, які коштують тисячі доларів.
Якщо планується виробництво біометану
Проєкт із виробництва біометану — це не просто модернізований модуль до біогазової станції, а вихід на зовсім інший рівень: traceability, експорт, доступ до європейського ринку, нові регуляторні вимоги й можливості.
З’являється окремий блок документальної роботи — підключення до газотранспортної системи (ГТС) України. Це передбачає як технічне приєднання, так і підтвердження відповідності біометану всім критеріям ГТС. Важливо: саме підключення до ГТС може бути виконано до отримання ІДД, однак подавати біометан у мережу без інтегрованого довкільного дозволу (ІДД) заборонено. Тому процедури отримання ІДД та оформлення підключення до ГТС варто запускати паралельно, щоб не затримувати введення об’єкта в експлуатацію.
Що додатково необхідно передбачити:
- Сертифікат відповідності — підтвердження, що біометан відповідає нормативам ГТС (за складом, чистотою, тиском).
- Договір про технічне приєднання з Оператором ГТС України — основа для виконання підключення.
- Підтвердження відповідності обладнання вимогам щодо тиску, безпеки, матеріалів.
- Митні декларації — якщо планується експорт біометану в ЄС.
Станом на серпень 2025 року ринок біометану в Україні вже працює:
- понад 5 млн м³ біометану подано до газових мереж;
- 3 виробники здійснюють стабільні поставки в мережу;
- лютий 2025 року — перший експорт біометану до ЄС (Німеччина, кейс VITAGRO).
Не забувайте про підключення до електромереж
Навіть якщо ваш проєкт не передбачає продаж електроенергії, резервне енергопостачання є критично важливим для безпеки та безперервної роботи станції. Для цього потрібно:
- Отримати технічні умови на приєднання до електромереж — на основі розрахованого енергоспоживання та/або генерації.
- Розробити окремий проєкт електропідключення, незалежно від основного технічного проєкту станції.
- Визначити категорію живлення, потребу в резервуванні, систему обліку тощо.
І підключення до електромереж, і до газових мереж — це процеси, які доцільно ініціювати ще до завершення проєктування стадії «П». Вони не тільки займають багато часу, а й критично впливають на терміни отримання дозволів біогаз, тому мають бути частиною загального плану реалізації.
Терміни: як довго це триває?
Розраховувати варто мінімум на 10 місяців. Це ідеальний сценарій, якщо всі документи зібрано вчасно й коректно. Насправді через уточнення, зауваження громади або технічні правки процес часто триває до 12-14 місяців, а то й більше.
Зважаючи на воєнний стан, варто робити запас часу на форс-мажори й запускати проєкт у роботу раніше, щоб вчасно отримати всі дозволи та зайти на будівельний майданчик весною-влітку. Типова помилка — розпочинати підготовку проєкту без урахування часу на дозволи для біогазової станції.
Хочете дізнатися більше про біогазові станції та розвінчати популярні міфи? Читайте нашу статтю «10 найпоширеніших запитань про біогазові станції».
Особливості публічних обговорень
Цей етап є законодавчо обов’язковим. Якщо громадські слухання не проведено або порушено процедуру, то все потрібно починати заново. Повідомлення публікується через офіційні сайти, ЗМІ, інформаційні дошки.
Зустрічі проводяться з місцевими мешканцями, фіксуються всі запитання. Типові: про зони безпеки біогазової станції, рівень шуму, запах, логістику під’їздів для техніки. На основі зібраних зауважень до відповідного типу документації готується перелік із вимогами, які варто врахувати.
Для розуміння: громадські обговорення — це не тільки про ОВД чи ІДД, їх також проводять, коли розробляють ГП.
Висновок
Запуск біогазової станції — це технічно складний, тривалий, але реалістичний проєкт. Успіх залежить не лише від потужності чи вибору постачальника обладнання, а від правильного супроводу проєкту та своєчасного оформлення необхідних дозволів і документів на біогазову установку.
Щоб уникнути помилок, залучайте профільних експертів, плануйте завчасно.
Готові запускати? Замовте консультацію з дозвільного супроводу в Pro-Energy. Ми супроводжуватимемо ваш проєкт на всіх етапах — від подачі на IДД до приєднання до ГТС та повного запуску.
