Потенціал аграрного сектора України для виробництва біометану

В умовах енергетичних викликів 2025 року біометан стає не лише перспективним видом палива, а й стратегічним елементом майбутньої енергетичної незалежності України. У цьому процесі саме аграрний сектор є одним із головних рушіїв змін. Компанія Pro-Energy, яка реалізує енергетичні проєкти на базі біогазових і біометанових рішень, зазначає: біометан — це не тренд, а обґрунтована відповідь на сучасні виклики в економіці, енергетиці й агропромисловому комплексі.

Що таке біометан і чому аграрний сектор — ключова база для його виробництва

Біометан — це очищений біогаз, що отримується внаслідок анаеробного зброджування органічної сировини. Його хімічний склад і теплова цінність відповідають природному газу. Це дає змогу подавати його в газотранспортну мережу або використовувати на місці — для забезпечення роботи транспорту, теплопостачання та виробництва електроенергії.

Біометан аграрний сектор виробляє з того, що раніше вважалося відходами. Це дає подвійний ефект: зменшення екологічного навантаження та створення нової економічної вартості.

Скільки біометану може виробити агросектор України

За оцінками Міністерства енергетики та Біоенергетичної асоціації України, потенціал аграрного сектора для біометану сягає 7,8 млрд м³/рік, що становить майже третину загального споживання природного газу в Україні. Залучення покривних культур (cover crops), які не конкурують із продовольчим виробництвом, дає змогу розширити сировинну базу до 20 млрд м³/рік — за оптимістичним сценарієм на 2050 рік.

Це — здоровий приклад — виробництво біометану на базі локальних ресурсів без прив’язки до імпорту енергоносіїв. Ідеться не лише про технології, а про повноцінну трансформацію моделі енергоспоживання в аграрному секторі.

Сировинна база: що саме дає потенціал

Основними джерелами для виробництва біометану є відходи і сировина сільського господарства. Найбільший внесок дають:

• Відходи тваринництва — гній ВРХ, гноївка свиней, курячий та індичий послід.
• Відходи рослинництва — солома, залишки рослинництва. Біометан із такої сировини вважається «зеленим» і має попит у ЄС.
• Агровідходи та силос — кукурудзяний силос, буряковий жом. Дає високий вихід біометану, однак не підлягає експорту до ЄС.
• Покривні культури = Intermediate crops — міжсезонна зелена маса, яку можна силосувати й використовувати як сировину для біогазу. Такий біометан експортувати можна, хоча «зелена премія» буде нижчою, ніж для біометану з відходів, а витрати на виробництво сировини будуть вищі, оскільки врожайність цієї біомаси буде нижчою, ніж під час вирощування звичайних культур на силос.

Усі ці компоненти — сировина для: біогазова установка, біогазова станція або біогазовий завод.

Географія виробництва біометану в Україні

Потенціал біометану за регіонами України щодо виробництва аграрної сировини тваринного й рослинного походження розподілений нерівномірно. Найвищий ресурс мають:

• Вінницька область — завдяки роботі наявних прикладів біогазових станцій на базі потужних агрохолдингів.
• Київська, Хмельницька, Полтавська, Дніпропетровська, Житомирська області — значна щільність агровиробництва, відходів та наявна інфраструктура.
• Інші області, де, наприклад, уже побудовані біогазові заводи на діючих фермах чи птахофабриках (Тернопільська, Черкаська, Івано-Франківська, Львівська).
• Окуповані й прифронтові області, як-от Запорізька, Луганська, Донецька, частина Харківської та Херсонської, мають великий потенціал, але нині не можуть його реалізувати.

Фактично, лише три перші групи регіонів формують ядро для старту нових проєктів. У західних і південних областях ресурсна база розосереджена, що ускладнює логістику й реалізацію, а також впливає на географію виробництва біометану в Україні.

Вартість виробництва біометану: економіка та виклики

Ціна (як і собівартість) виробництва біометану варіюється залежно від джерела сировини, інфраструктури, технології та логістики. Середні цифри цін на біометан становлять:

• Від 400 до 1200 євро/1000 м³.
• Найменш затратним і дешевшим є виробництво з гною та стоків (вихід із тонни сировини невеликий, але це практично безоплатно), водночас сам біометан із такої сировини отримує найбільшу зелену премію.
• Найдорожчим є біометан із силосу: потребує вирощування, техніки і поки що не може бути експортований.

З іншого боку, вартість виробництва біометану агробізнес може компенсувати експортним потенціалом, ринковою ціною газу та можливістю внутрішнього використання (без тарифів та втрат).

Водночас галузь стикається з низкою перепон та обмежень:

• Відсутність повноцінної системи сертифікації біометану.
• Обмежений доступ до ГТС та інфраструктури для ін’єкції біометану в мережі.
• Високий рівень капіталовкладень.
• Війна: ризики руйнування логістики, нестабільність постачання сировини, обмежений доступ до обладнання.

Саме тому перед запуском варто пройти детальну оцінку: Як підготувати сировину для біогазової станції — ключове питання, із яким сьогодні звертаються до Pro-Energy.

Перспективи до 2030–2050 років

У Національній енергетичній стратегії та стратегіях декарбонізації агросектор розглядається як провідний рушій відновлюваної енергетики. За прогнозами:

• До 2030 року: потенціал виробництва досягне 1 млрд м³/рік.
• До 2050 року: можливо забезпечити до 20–22 млрд м³/рік, повністю закривши потреби в газі на внутрішньому ринку.

Інноваційні технології, нові рішення для виробництва біогазу з аграрної сировини, цифрові системи контролю та використання intermediate crops — усе це формує нову хвилю масштабування галузі.

• Сучасне обладнання для ферментації, зокрема покращені системи перемішування в біореакторах та новітні системи попередньої підготовки сировини, дають змогу працювати з ширшим спектром агровідходів, зменшують втрати потенціалу сировини та підвищують вихід біогазу на одиницю біомаси.
• Впровадження цифрових систем управління — SCADA-системи, IoT-моніторинг, автоматизоване регулювання параметрів ферментації — підвищують стабільність процесів, зменшують потребу в ручному втручанні й оптимізують витрати. Це дає змогу агробізнесу не лише знижувати собівартість, а й виходити на рівень промислового виробництва біометану.
• Intermediate crops — додають до структури агровиробництва новий ресурс, не впливаючи на основний урожай. Їх можна використовувати як сировину для виробництва біогазу з аграрної сировини без конкуренції з продовольчим сектором. Водночас біометан, отриманий із таких культур, відповідає європейським критеріям стійкості, що відкриває експортні можливості.

Усе це значно спрощує запуск біогазової станції як із технологічного, так і з економічного погляду. Уже не потрібна надмірна концентрація ресурсів чи складні логістичні рішення — сучасні інструменти дають змогу запускати проєкти в різних регіонах України, орієнтуючись як на внутрішнє споживання, так і на експорт.

Окрім внутрішнього ринку, дедалі більше уваги приділяється експорту — ЄС уже приймає біометан, зокрема через реалізацію перших постачань від українських виробників у 2025 році. А отже, запуск біогазової станції — це не лише питання енергії, а й нової бізнес-моделі.

Висновки

Український аграрний сектор має всі передумови, щоб стати одним із лідерів на ринку біометану Європи.

Pro-Energy працює саме з можливостями реалізації кінцевого продукту на європейському ринку — ми супроводжуємо біогазові установки від ідеї до реалізації, проводимо оцінку сировинного потенціалу, виконуємо проєктування, постачаємо обладнання та надаємо сервіс, консультуємо з питань продажу на імпорт та налагоджуємо співпрацю з трейдерами.

Замовте консультацію з оцінки сировинної бази вашого підприємства й дізнайтеся, як саме ви можете долучитися до виробництва біометану вже сьогодні.

Також ознайомтеся з аналітичним матеріалом: 10 найпоширеніших запитань про біогазові станції.