Відновлення енергетики після війни: роль біогазових станцій

Повномасштабна війна не лише зруйнувала українську енергосистему, а й стала каталізатором її трансформації. За даними Міністерства енергетики, понад 75% об’єктів відновлюваної енергетики було пошкоджено або зруйновано внаслідок війни. А масові блекаути 2022–2023, 2025 років показали системну вразливість централізованої енергетики. Уперше за десятиліття український бізнес і громади відчули, що надійність енергопостачання не може залежати лише від однієї мережі чи кількох великих генераторів. 

Уряд, енергетичні компанії та місцева влада змушені були переосмислити саму модель енергозабезпечення та зробити ставку на децентралізовану генерацію, гнучкі джерела живлення та місцеві відновлювані ресурси. Важливим елементом цього відновлення є біогазові установки.

Біогазові станції — ключ до відновлення

На відміну від сонячних чи вітрових станцій, біогазові комплекси забезпечують безперебійну генерацію енергії 24/7. Саме тому через часті блекаути біогазові станції стали одним із найстабільніших джерел енергії в Україні. У виробництві біогазу з відходів унікальним є те, що БГУ працюють не на місцевих енергоресурсах України, а на локальній відновлювальній сировині.

Під час масових відключень 2022 року саме біогазові станції України, продовжували забезпечувати світлом і теплом місцеві громади. Їхній досвід довів, що децентралізована генерація — одне з найнадійніших рішень локальної стійкості.

Кейси: біогазові станції, що працюють під час війни

Каліпсо-біогаз (3,12 МВт) — сучасна біогазова станція, побудована під час воєнного стану, що переробляє понад 57 тис. тонн силосу кукурудзи на рік. Забезпечує виробництво біогазу й стабільне постачання «зеленої» електроенергії для агропідприємства, ставши прикладом стійкої генерації навіть в умовах війни.

Теофіпольська БГС (15 МВт) — одна з найбільших в Україні, забезпечувала електроенергією цукровий завод і громаду навіть під час блекаутів 2022–2023 років, ставши прикладом енергонезалежності громади.

МХП (Оріль — 5,5 МВт, Ладижин — 12 МВт) — біогазові комплекси компанії продовжували стабільну генерацію під час енергетичних криз, а в 2023 році МХП розпочав перехід на виробництво біометану й bio-LNG.

«Українська молочна компанія» — ферма повністю забезпечує себе енергією з відходів тваринництва, демонструючи практичну модель енергоавтономності бізнесу.

БГС на полігонах (Київ, Рівне, Львів) — установки зі збирання біогазу працювали без зупинок, виробляючи електроенергію для комунальних об’єктів і знижуючи викиди метану.

Якщо до повномасштабного вторгнення нові проєкти розглядалися лише або на електрику, або на біометан, то сьогодні нові концепти біогазових і біометанових заводів обов’язково мають когенерацію на біогазі для забезпечення БГЗ електрикою та теплом, що закриває питання зупинки заводу на період блекаутів.

План відновлення енергетики: роль біоенергетики

Україна вмістила розвиток біоенергетики до Національної енергетичної стратегії до 2032 року, яка передбачає поступове заміщення імпортованого газу місцевим біометаном і біогазом.

Одним із ключових механізмів міжнародної підтримки є Ukraine Energy Support Fund, створений у межах програми Energy Community за підтримки ЄС та урядів країн-партнерів. Фонд відновлення енергетики фінансує відбудову та модернізацію української енергетичної інфраструктури.

Пріоритетом є децентралізація та диверсифікація джерел енергії та когенерація для підприємств, що робить біоенергетику стратегічним напрямом післявоєнного відновлення.

Завдяки успішним біоенергетичним проєктам Україна вже має практичний досвід у цій сфері. Адже понад 80 біогазових підприємств працюють по всій країні, забезпечуючи локальні громади електроенергією.

Міжнародна підтримка відновлення біоенергетики

Відновлення українського енергосектора активно підтримують Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і KfW (німецький державний банк розвитку), які фінансують проєкти з розвитку біометану, біогазу та енергоефективності.

Німецьке агентство GIZ через програму FELICITY II допомагає українським містам упроваджувати сталу енергетичну інфраструктуру.

У 2024 році уряд Німеччини виділив €130 млн до Фонду підтримки енергетики України. Ці кошти спрямовуються на закупівлю обладнання, ремонт і модернізацію енергетичної інфраструктури, включно з відновлюваними проєктами, зокрема у сфері біоенергетики.

Переваги біогазового бізнесу для громад

Для місцевих громад біогазовий завод — це можливість знизити витрати на тепло на 30–60% порівняно з газом, створити нові робочі місця, вирішити проблему переробки відходів, а головне — забезпечити енергонезалежність громад навіть під час війни.

Також біогазові технології стимулюють розвиток агропідприємств, сприяють відновленню ґрунтів через використання органічних добрив (дигестату).

Виклики й шляхи до їх подолання

Відновлення енергетики після війни неможливе без вирішення системних проблем галузі. Основні бар’єри розвитку біоенергетики є фінансово-організаційними:

1. Нестача фінансування та високі страхові ризики.

Через воєнні ризики міжнародні банки та приватні інвестори обережно підходять до нових проєктів.

Шлях вирішення: розширення грантових програм ЄС, а також залучення коштів через Ukraine Energy Support Fund і програми ЄІБ та KfW.

2. Недостатня державна підтримка проєктів на місцевому рівні.

Шлях вирішення: створення Фонду декарбонізації та енергоефективності, кошти якого спрямовуються на модернізацію систем теплопостачання, впровадження когенераційних рішень і запуск муніципальних біогазових ініціатив.

3. Дефіцит кваліфікованих кадрів. 

Шлях вирішення: розвиток освітніх програм із енергоменеджменту, агробіоінженерії та автоматизації в партнерстві з європейськими університетами та профільними асоціаціями.

Після завершення війни Україна перейде від планування до практичної реалізації інвестицій у відновлювану енергетику. Біоенергетика стане одним із ключових напрямів економічного зростання та енергетичної безпеки країни.

За оцінками Біоенергетичної асоціації України, біогазові технології здатні замістити до 20% споживання природного газу в країні, а біометан може стати експортним ресурсом до ЄС завдяки інтеграції в систему REPowerEU.

Висновок

Біогазові станції — це одна із стратегічних основ стійкої енергосистеми майбутнього. І Україна має всі передумови, щоб зробити виробництво біогазу з відходів частиною національної енергетичної політики. А ефективна підготовка сировини та підтримка інноваційних компаній стануть запорукою успіху цієї трансформації.

Хочете зробити ваше підприємство чи громаду енергонезалежними? Зв’яжіться з Pro-Energy для оцінки потенціалу біогазового проєкту.

Також читайте детальні відповіді на поширені запитання про біогазові станції, щоб зрозуміти економічні та технічні переваги цих технологій.